Історія села Рокосово

а) Походження та назва села.

      За переказами давнини – назва пішла від прізвища першого мандрівника через наші гори . А звали його Рокос. Сподобався йому наш край і на березі невеликого озера Ово він побудував житло. Є і інша версія що село носить назву від слова "рак”, яких у цих місцевостях водилось багато. Ще й зараз люди у потічках ловлять раків. Багато прізвищ в селі Раків. Поблизу Рокосова, за кілька кілометрів на північ, знаходяться села з подібними назвами – це Великий Раковець та Малий Раковець.

     Село Рокосово – одне з найдавніших поселень на Закарпатті. На його території знайдені поселення раннього палеоліту (110 – 30 тис. р до н. е.) село епохи бронзи (ХІ-ІХ ст. до н.е.) Перша письмова згадка про нинішнє село датується істориками 1300 роком.

     Старожили розповідають, що Рокосово спочатку знаходилось на високих пагорбах на землях нинішнього кар’єру. На часи виникнення села, Тиса протікала попід цими пагорбами, а пізніше внаслідок великих паводків, змінила русло на нове, по якому протікає по сьогоднішній день.

б) Географічне розміщення села

      З півночі, сходу заходу Рокосово оточують гори – південні відроги Ужгородського-Хустського вулканічного хребта, вкриті лісом. Найвища вершина гора "Товста” висотою 819м біля підніжжя якої встановлена Хустська телевізійна вежа. На південь від села розташовані найкращі родючі землі Притисянської долини.   

в) Загальна характеристика села

     Рокосово – одне з найбільших населених пунктів Хустського району Закарпатської області. Воно знаходиться на південному заході Хустського району, поблизу автомагістралі Ужгород – Рахів та залізниці Чоп – Великий Бичків, за 10 км від райцентру.

      Південна і центральна частина села розташовані на низовині, а північна, східна і західна на берегах гірських потічків. Центральною частиною села протікає потічок шириною 6м, а довжиною більше 4км, який в центральній частині взятий в кам’яні і бетонні стіни, кожні 150-200м водоспади.

     Село простягається з півночі на південь та зі сходу на захід 4км, його площа 17кв.км, в ньому 27 вулиць більшість з яких – вздовж гірських потічків. Колись старожили, де бере початок центральний потічок, робили купелі і так лікували свої суглоби, тому багато було старожилів і зараз ще живуть люди, яким скоро 100 років. Для купелі – каміння нагрівали на сонці, кидали в ями і так купались. Вода очевидно, є лікувальною.

     З пташиного польоту село нагадує велетенський літак.

Рокосово має понад 5100 осіб. Сільській раді підпорядковано приселок Вертеп, в якому 230 дворів, в них проживає 700 осіб. Його назва, очевидно, пішла від колядок з "Вертепом”. Перше поселення датують 1350 роком.

     З Рокосова до присілка веде асфальтована дорога. Є заїзд в приселок з центральної магістралі на Ужгород.  Впродовж 2000-2001років село Рокосово і присілок Вертеп газифіковано. Побудовано багато сучасних  будинків. Люди трудолюбиві, основне заняття – вирощування полуниць.

     Вертепці мають надію і на те, що роботи буде більше вдома. Уже сьогодні 30 селян заробляють на господарстві Хустського бізнесмена, який кажуть люди, є депутатом російської Держдуми. Він купив у Вертепі 2га землі, побудував котедж, розводить буйволів, планує садити виноградники на 50га орної землі. Тут можна розвивати зелений туризм. Ласкаво просимо до нас.

Присілок багатий прізвищами Роман. Є багато обдарованих дітей, один з них лауреат стипендії Президента України – це Юрій Роман, якого запросили на навчання до Ужгородської загальноосвітньої школи з поглибленим навчанням спеціальної школи-інтернат.

        Роман Сергій, який навчається в Рокосівській школі І-ІІІст. Його називають соловейком. Бере участь у вокальних виступах, займає призові місця, але для його розвитку потрібна підтримка спонсорів.

     В інфраструктуру села Рокосово  на кінець 2003року входили:

1.    Будинок рокосівської сільської ради.

2.    Свято-вознесеньська православна церква.

3.    Греко-католицька церква в стадії спорудження.

4.    Загальноосвітня школа І-ІІІ ст..

5.    Три дитячі садки.

6.    Будинок культури.

7.    Дві бібліотеки.

8.    Дільнична амбулаторія.

9.    Відділення зв’язку.

10. Відділення ощадбанку.

11.  Аптека.

12.  Пекарня.

13.  Діючий кар’єр.

14.  Два малі підприємства по видобутку та виготовленню блоків з туфу.

15.  Залізнична станція "Рокосово”.

16.  Вісімнадцять державних та приватних торгових точок.

Топоніміка села та його околиць

     Разом із селом виникли і назви місцевостей (топоніми), яких є багато і які мають цікаву історію виникнення. На сьогоднішній день Рокосово настільки велике, що для того, записати топоніми, потрібно побувати в усіх кінцях села. В цілому старожили пам’ятають великі і старі назви села та його околиць. Дрібніші назви знають люди даної місцевості. В другому кінці села про дрібніші назви люди навіть не чули.

Назви частин села

1.    Плитя – центральна, стара частина села біля церкви.

2.    Кувбасовиця – стара вулиця, назва походить від професії майстра, який робив ковбаси.

3.    Керегидь – східна частина села, носить назву від угорського слова "керегедь” – "кругла гора”.

4.    Вовчинці – околиця села, згідно з переказами в цій місцевості вовки заїли сільську худобу.

5.    Забій – західна частина села на Забоянському потоці.

6.    Борзош – частина села поблизу гори з цією назвою.

7.    Теметівська вулиця – веде до старого кладовища.

8.    Хитрівня – стара частина сала, назва походить від прізвища вчителя, чеха Вацлава Хитріва, якого угорці розстріляли на цьому місці. Він був вчителем присілкової школи.

9.    Телеки – вулиця поблизу залізничної коолії.

10.  Черлениця – назва походить від червоної глини.

11.   Дяптелок – околиця села.

12.   Каляниць – назва частини села в Забої.

13.   Вишній кінець.

14.   Нижній кінець.

15.   Якубцьова вулиця – від першого жителя Якубця.

16.    Диганічь – частина села в верхньому кінці.

Пам’ятки історії і культури села